Журнал «Віра і честь»

(Офіційне друковане видання Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України)

— Журнал «Віра і честь» був заснований у 2004 році Синодальним відділом УПЦ по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України. Тоді вийшло лише декілька номерів, а до липня 2009 року журнал не виходив через брак коштів. До візиту Святішого Патріарха Кирила в Україну журнал було відроджено.

«В/Ч» є всеукраїнським виданням із накладом 3000 екземплярів і виходить з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира.

— Взаємодія Української Православної Церкви зі Збройними Силами та правоохоронними органами є дуже специфічним напрямком роботи. Багато хто навіть не може уявити, що це може бути реальністю. Але ж діяльність здійснюється, має цікаві та важливі результати. Тож головне завдання журналу — показати її в усіх проявах, де це можливо. Дуже важливим для нас є відображення реально шанобливого ставлення армії до Церкви, адже багато чого в українському війську відбувається саме з благословення та за підтримки священнослужителів.

— З одного боку наша аудиторія обмежена, а з іншого дуже широка, адже в багатьох родинах були і є військовослужбовці та правоохоронці. Ми розраховуємо, що нас читають: рядові солдати, офіцери, співробітники правоохоронних органів, ветерани, члени їхніх родин, прихожани та священнослужителі польових храмів, викладачі та курсанти навчальних закладів Міністерств оборони та внутрішніх справ, військові журналісти, представники козацтва та скаутського руху, мешканці гарнізонних містечок, співробітники військових музеїв.

— Головне, щоб цей журнал став не лише періодичним виданням, яке потрапляло б до макулатури після перегляду, але й зайняв місце на книжкових полицях читачів. Більшість його матеріалів є історичними. І, навіть, розповідаючи про сучасні події, ми фіксуємо основні етапи вже новітньої історії взаємодії між Церквою та військом.

Армія та правоохоронні органи мають користуватися довірою серед пересічних громадян. Тому нам важливо показати, наскільки тісним є зв’язок між офіцерами та священиками, яке дружнє та шанобливе між ними спілкування. Бачачи, як вісімнадцятирічні юнаки, після прийняття присяги, підходять під благословення священика, а командири отримують церковні нагороди, пересічні громадяни завжди довірятимуть своїй армії.

До речі, багато хто зі священнослужителів і, навіть, ієрархів нашої Церкви сам проходив строкову службу у Збройних Силах. Для багатьох це є ще більшою загадкою. Тож ми створили рубрику «Духовенство про свою строкову службу».

 

Велике значення ми надаємо історичним матеріалам (рубрики «Особистий приклад», «Життя для Батьківщини») а також інтерв’ю («Роздуми капелана»), адже військові священики і офіцери діляться цікавими думками, розповідають про корисні випадки з життя. Особливе ставлення в нас і до інформаційних матеріалів (новин, — РЕД.). На перший погляд вони здаються короткими, сухими та офіціозними. Але важливо, щоб читачі дізналися про кожну маленьку офіційну подію, що відбулася в процесі діалогу між Церквою та армією. Ці заходи дозволяють торкнутися та розкривати цікаві теми, на які можна в майбутньому писати.

У нас з’явилася рубрика «Питання-відповіді». Якщо у читачів виникають запитання, значить журнал їм цікавий.

Хотілося б звернути увагу на НАЙСИЛЬНІШУ сторону нашого ЗМІ, але не творчу, а саме технічну. У Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України є унікальна можливість зробити так, щоб щомісяця примірник журналу потрапляв до кожної військової частини, підрозділу, навчального закладу, управління міліції тощо. Однім словом, в усі структури, з якими співпрацюють військові священики в регіонах. На сьогодні це наша головна мета.

 

— Журнал «Віра і честь» має свій логотип (із зображенням святого великомученика Георгія Побідоносця), є кольоровим глянцевим виданням формату А-4, що проілюстрований великою кількістю фотографій (у тому числі й архівних). Кольорова концепція розроблена так, щоб у журналі було якомога більше елементів військової символіки. Об’єм видання — 102 сторінки. Доки що періодичність виходу журналу – два рази на місяць, але ми намагатимемося видавати його щомісячно. Про постійних авторів зараз говорити складно, адже з моменту відродження вийшло друком лише два номери журналу. Але в нас є люди, які писали матеріали для цих двох номерів і мають бажання робити це в майбутньому.

Журнал розділено на рубрики; не всі вони постійні, інколи навіть ми змінюємо назви. Є в нас рубрики: «Церква і армія в регіонах», «Церква в гарячих точках», «Особистий приклад», «Життя для Батьківщини», «Роздуми капелана», «Пастирська опіка», «Пам’ятаємо та шануємо» (про полеглих під час бойових дій і виконання службових обов’язків), «Відродимо військову святиню», «Цікаве звідусіль», «Благочестиві традиції», «Дякуємо за службу», «Питання — відповіді», «Погляд у майбутнє» тощо.

Редакція також намагається реагувати на всі актуальні події, що відбуваються в світі. Зокрема у другому номері, який є по суті, «морським», ми подали матеріал про кораблі з українськими моряками на борту, які були захоплені сомалійськими піратами. Важливо, щоб рідні цих людей знали, що Свята Церква завжди молиться за своїх вірних, де б вони не знаходилися.

У нас поки що не налагоджено листування з читачами, але відгуки аудиторії ми отримуємо регулярно. Справа у тому, що голова Синодального військового відділу УПЦ архієпископ Львівський і Галицький Августин регулярно влаштовує міні-презентації журналу «Віра і честь» під час усіх своїх офіційних зустрічей і відряджень.