Автор: протоієрей Сергій Ткаченко, м. Кіровоград
Жили собі дружина з чоловіком
Виконуючи всі заповіді Божі.
Але їх праведність ніхто не помічав
Бо діточок Бог не давав їм досі.
Вони благали Бога і молили,
Щоб радість їм послав з Небес.
Його Захарією називали,
Її всі кликали – Єлисавет.
Захарія служив у Храмі Соломона,
І от коли він покадив вівтар.
Праворуч алтаря з’явився ангел Божий.
І довго з ним Захарія тут розмовляв.
Приніс від Бога звістку слуго Божий
Про те, що родиться в них немовля.
Й служитиме воно так вірно Богу,
Що буде духом, як пророк Ілля.
Захарія не вірив Гавриїлу,
А знамення у нього попросив.
І ангел виконав його прохання
Й німим Захарію тоді зробив.
Закінчивши служити служби Богу
Додому повернувся в німоті.
А з часом зачала Єлисавета
І ось прийшов вже час родити їй.
Зібралося гостей у них чимало
Бо хлопчик народився на землі
І запитали батька: «Як його назвали?»
Усі, хто чудо подивитися прийшли.
Захарія їм написав ім’я те,
Яке колись від ангела почув.
І те ж ім’я сказала всім Єлисавета
Бо праведного духу була з ним.
Відкрилися уста, знамення зняте.
І ось Захарія всім чітко промовля:
«Його назвати треба Іоанном,
Благословенним буде немовля».
Цю звістку донесли цареві
І Ірод-цар подивувався враз.
А зрештою віддав наказ воякам
Щоб знищили у Віфліємі немовлят.
В Хевроні, де жила Єлисавета,
Почули крики і скорботний плач
І ось вона збирається тікати
Бо йдуть кати, щоб виконать наказ.
В горах вона знаходить порятунок
І у печері її Господь сховав.
Тоді кати пішли до Храму,
Щоб їм Захарія дитя віддав.
Пророк служив в той час по черзі
І от від Ірода кати прийшли
І вбили праведника між вівтарем і храмом
І кров застигла на підлозі на віки.
Єлисавета через сорок днів померла
Залишився Йоанн один.
Але Господь ним піклувався так ретельно,
Що людям згодом всім Предтечею явив.
Коментарі до статті:
