У рамках фестивалю «Покров» цього року вперше пройшов фестиваль православних ЗМІ. Організував його Синодальний Місіонерсько-просвітницький відділ Української Православної Церкви.
На кінець 1980-х років наша Церква мала всього одне періодичне видання – журнал «Православний вісник». Сьогодні православний медіа-простір України – це сотні друкованих видань, десятки радіо- і телепрограм та майже три сотні інтернет-сайтів (більшість з яких створені з особистої ініціативи розробників).
На фестивалі православних ЗМІ представники різних єпархій представили власні інформаційні проекти. Захід зайвий раз показав, що кількість абсолютно не свідчить про якість. Що потрібно зробити, аби журналістське слово про Церкву знайшло відгук в аудиторії – ось головне питання, яке намагалися з’ясувати учасники фестивалю.
Протоієрей Ігор Собко, учасник фестивалю, Дніпропетровська єпархія: «Мене трошки насторожує, що в основному працюють єпархії для внутрішньо-церковного життя. А сьогодні питання, я вважаю, стоїть важливіше, тому що треба шукати такі проекти, таку мову, щоб нас змогли читати, бачити, слухати люди, які шукають дорогу до храму або цікавляться історією своєї Церкви, своєї Батьківщини, тому що треба більш працювати і знаходити такі проекти, які були доступні для людей нецерковних, тобто я маю на увазі місіонерські проекти».
Протоієрей Олександр Авдюгін, учасник фестивалю, Луганська єпархія: «Будемо відвертими, сьогодні пресу проглядають по заголовках. Статті читають або цікавих авторів, або якусь полуничку, або щось інше, подібне жовтій пресі. Злучити читача, щоб він читав серйозні богословські статті чи історичні матеріали або пов’язані із Православ’ям, – означає писати не тільки цікаво, але й так, аби відповідало запитам сьогодення».
Причини невисокої якості видань для всіх спільні – відсутність належного фінансування і, як наслідок, брак достойних кадрів. Проте ця проблема, так би мовити, стабільна. Тому слід виходити з тих можливостей, які є. Засвоювати досвід своїх колег, і не лише у сфері релігійних видань та програм.
Влад Головін, учасник фестивалю, м. Київ: «Це дає можливість побачити масштаби місіонерської роботи, яку насправді проводить Церква, і зробити наші видання більш якіснішими. Тому що у кого є свій досвід, у кого інший і ми один одному можемо допомагати і таким чином підвищити якість цих видань. А, відповідно, якщо ми підвищимо якість, тоді ми підвищимо і тиражі, і місіонерський вплив, який ці видання мають на церковну і нецерковну аудиторію».
Протоієрей Валентин Марчук, учасник фестивалю, м. Луцьк: «Фестиваль навчив людей спілкуватися один з одним. Бачити, цінувати працю тієї чи іншої людини. Спостерігати за тим чи іншим медіа проектом і саме головне – підтримати. От, до прикладу, я з о. Іоною спілкувався і він сказав, якщо у вас на Волині проблеми, то я буду вам допомагати і навіть включаючи фінансову сторону питань. Тому що, ще раз повторюсь, як я говорив на презентації, у нас на Волині важко працювати, тому що немає ніякої матеріальної єпархіальної підтримки. Чому? Тому що це не є багата єпархія, це звичайна західна єпархія, але стараємось, працюємо, і я думаю, приносимо користь для загалу усієї Церкви».
Як це не парадоксально, саме досвіду співпраці не вистачає сьогодні нашим працівникам церковного пера і клавіатури. Ситуація, коли кожна єпархія вариться у власному котлі, лише шкодить загальній справі. Протягом чотирьох днів роботи фестивалю понад півсотні найактивніших літописців сучасної православної України мали можливість поспілкуватися один з одним, поділитися своїми думками.
Протоієрей Георгій Гуляєв, учасник фестивалю, Донецька єпархія: «Оскільки це фестиваль, то потрібен час для того, щоб ми осмислили, як саме відіб’ється в нашому житті все те, що відбувалося на цьому фестивалі. Беззаперечно, що все-таки потрібно, щоб журналісти з єпархій різних форматів, різних напрямів – вони зустрічалися і ту спільну мету, яку всі ми вбачаємо, як місію православних ЗМІ, тобто проповідь Церкви, проповідь Спасителя на тій мові, яка буде зрозумілою людям, щоб ми єдиним фронтом виступали».
Юлія Комінко, член оргкомітету фестивалю: «Всі ми один про одного знаємо, всі ми читаємо матеріали один одного і тепер ми зібралися, щоб побачити, потиснути руку і поговорити вже про те, як воно пишеться, як воно твориться. І я думаю, що на майбутнє це фестиваль має розростися, він має бути більш розгалуженим: окремо презентація, окремо тренінги, окремо якість все ж таки ми маємо проводити майстер-класи, окремо якісь просто виїзні засідання стосовно тих чи інших питань. А так я думаю, що фестиваль удався, тому що люди знайомилися один з одним з величезним задоволенням, вони підходили, запитували, казали: я вас читаю, я про вас знаю, нарешті ми познайомилися і мені дуже приємно».
Під час роботи фестивалю його учасників приймав Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир. Найактивніші представники єпархіальних ЗМІ були удостоєні церковних відзнак. Кожен із гостей отримав від Владики Володимира подарунок. В останній день фестивалю журі визначило переможців у різних номінаціях, але це вже не головне. Перемогли усі, тому що найціннішою нагородою стала зустріч із колегами та обмін професійним досвідом.
