Досвід сусідів: нотатки з православного фестивалю ЗМІ “Віра і слово” (Москва, 2008)
Михайло Мазурін, «Церковна православна газета»
З 24 по 27 листопада в Підмосков’ї проходив III Міжнародний православний фестиваль ЗМІ “Віра і слово”, організаторами якого є Управління справами Московської Патріархії та Видавнича Рада Руської Православної Церкви за участю Інституту суспільного проектування, Медіаcоюзу, редакції газети “Церковний вісник” та Видавничого дому “Фома”.
25 листопада в підмосковному пансіонаті “Лісові далі” (де й проходила основна частина заходів медіафоруму), після короткого молебню, відбулася офіційна церемонія відкриття фестивалю.
На початку церемонії Керуючий справами Московської Патріархії митрополит Калузький і Боровський Климент зачитав вітальне послання Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II організаторам, учасникам і гостям фестивалю. Його Святість, зокрема, відзначив роль засобів масової інформації у висвітленні таких важливих подій нинішнього року, як Архієрейський Собор Руської Православної Церкви і святкування 1020-річчя Хрещення Русі. Крім того, у вітанні було зазначено, що “інформаційна діяльність православних ЗМІ в наші дні є дедалі потрібнішою. До думки Церкви прислухається не тільки церковне, а й світське суспільство. Співпраця і конструктивна робота з представниками світської журналістики стає взаємокорисною і плідною, що збільшує міру відповідальності церковної преси і ставить перед нею нові завдання”. За словами Святішого Патріарха Алексія, “православні ЗМІ повинні прагнути до якнайповнішого здійснення свого головного завдання — сприяти Церкві в її спасенному служінні”.
Прозвучали й інші вітання на адресу форуму. Голова Видавничої Ради РПЦ протоієрей Володимир Силов’єв проголосив вітальне слово від керівника Адміністрації Президента Російської Федерації Сергія Наришкіна, а відповідальний секретар видавництва Варшавської Митрополії Польської Православної Церкви Ярослав Харкевич — від Блаженнішого Митрополита Варшавського і всієї Польщі Савви. Блаженніший Владика Савва у своєму посланні особливо відзначив відповідальність церковних журналістів “за нинішній стан православної релігійної свідомості”. Митрополит Климент також зачитав вітання від голови комітету Державної Думи РФ у справах суспільних об’єднань і релігійних організацій, президента Міжпарламентської асамблеї Православ’я Сергія Попова.
Слово самого владики Климента, в якому він оцінив розвиток інформаційної діяльності Церкви в різних напрямах, стало одним із центральних виступів на відкритті форуму.
“Для того, щоб наша проповідь принесла духовну користь, вона не повинна обмежуватися стінами храму; ми повинні намагатися, щоб слово Боже торкнулося серця кожної людини. А це стає можливим, коли нами керуватиме “віра, яка діє любов’ю” (Гал. 5: 6).
Якщо віра у Христа Спасителя, зміцнена любов’ю до ближнього, про яку говорить апостол Павел, керуватиме нами у справі благовіствування — тоді ми зможемо уникнути будь-яких крайнощів і спокус. Ми не будемо заради того, щоб привернути увагу аудиторії, в будь-який спосіб сліпо слідувати шаблонам, прийнятим у світській журналістиці; не будемо засмічувати слово Боже яскравими (на перший погляд) фарбами постмодернізму; зуміємо уникнути, з одного боку, популізму й вульгаризації євангельських істин, а з іншого — утримаємося від псевдоцерковної “єлейної” мови. Тоді наша проповідь стане живим свідченням нашої віри”, — підкреслив владика Климент. Водночас, Його Високопреосвященство зазначив, що “багато в чому саме світські ЗМІ є тим інструментом, який формує масову свідомість і ментальне сприйняття інформації, і досвід фахівців у цій сфері (зрозуміло, творчо переосмислений) може бути корисний і церковним журналістам”.
Кажучи про можливості створення спеціальних програм, орієнтованих на розвиток єпархіальних прес-служб, серед прикладів достатньо добре поставленої роботи з інформацією владика Климент згадав “ряд єпархій в Україні”, а в тій частині виступу, яка торкалася “створення самостійних православних або православно орієнтованих телеканалів” послався, зокрема, на досвід каналу “Глас”.
З великою цікавістю учасники медіафоруму сприйняли виступ генерального директора Медіахолдингу “Експерт”, президента російського Медіасоюзу Валерія Фадєєва, який розпочав свою промову зі слів про те, що робота церковних журналістів “в остаточному підсумку приносить більше користі людям, ніж світська журналістика, хоча багато хто вважає, що це не так”. У зв’язку з кризою світової економіки, що розгортається, він зосередився на ціннісних основах економічної політики. “Така, здавалося б, суто матеріальна і приземлена сфера діяльності, як економіка, вся пройнята ідеями та цінностями, і, зрештою, саме наші цінності визначать, яким буде наше господарське життя, наш добробут, наскільки гармонійними будуть відносини влади і бізнесу, бізнесу і суспільства. І я впевнений, що від нас, журналістів, у цій сфері дещо залежить”, — резюмував Валерій Фадєєв.
Голова Видавничої Ради РПЦ протоієрей Володимир Силов’єв зупинився на змінах, що сталися в останні роки. По-перше, “питання віри знову ввійшли в російську літературу і кіно” (з певними застереженнями це твердження можна екстраполювати на пострадянську літературу і кіно загалом — Авт.). У цій ситуації, на думку отця Володимира, “нам дуже потрібна літературна і кінокритика, яка могла б грамотно продовжити розмову про віру, що ведеться в літературі, кіно й у театрі”. По-друге, щодо системи підтримки православних журналістів і видань, “ми досить далеко пішли вперед у порівнянні з 90-ми роками, коли православні видавці й журналісти були практично повністю покинуті напризволяще. Сьогодні, за невеликим винятком, усі великі інформаційні проекти тісно пов’язані з Церквою, чи то на загальноцерковному, чи на єпархіальному рівнях. Зв’язок із Церквою сприймається, як необхідна умова діяльності ЗМІ, що висвітлюють питання віри й церковного життя”. По-третє, протоієрей Володимир Силов’єв відзначив зміни в осмисленні діяльності Церкви в інформаційному суспільстві та сфері підготовки кадрів.
У своєму виступі керівник Видавничої Ради РПЦ назвав і три загрози нашого часу. Перша з них пов’язана з приходом у журналістику нового покоління, яке істотно відрізняється від попереднього за своєю освітою і культурним багажем. Небезпека полягає у тому, що про церковне життя часто “пишуть люди, які весь світ бачать через призму шоу-бізнесу і т. зв. піару. Так, ми розуміємо, що ця молодь поза Церквою, і ми не можемо очікувати від неї церковного бачення ситуації, але йдеться про рівень культури, про певний рівень світської гуманітарної освіти. Хороша гуманітарна освіта не дозволяє людині писати про Церкву поверхові, галасливі й пусті тексти”. Друга загроза нашого часу, на думку отця Володимира, полягає в ідеологічній заангажованості. “Можна з гіркотою сказати, що шкода втрачати людей, які могли б багато ще зробити для Церкви, якби їх не охопила пристрасть до політики та самовпевненість”. Третьою загрозою протоієрей Володимир Силов’єв назвав “непереконливість нашої аргументації”, пов’язавши її, зокрема, з необхідністю розширити коло людей, “які у відповідному медійному форматі готові представляти й відстоювати позицію Церкви в дискусіях”, що проводяться світськими ЗМІ.
Член російської Громадської палати, віце-президент Медіасоюзу Олена Зелінська, констатувавши, що за останні роки церковні ЗМІ сформувалися як галузь, у кожній редакції був створений колектив, коло авторів, а головне, — з’явилася своя аудиторія, підкреслила необхідність збереження досягнутого в умовах кризи.
Декілька тез щодо діяльності церковних ЗМІ в останні роки висловив відповідальний редактор газети “Церковний вісник”, виконавчий директор фестивалю “Віра і слово” Сергій Чапнін. Одне з піднятих у його виступі питань — яке місце в діяльності церковних ЗМІ займає слово про Христа. За словами Сергія Чапніна, християнин, “якщо він журналіст і пише літопис сучасності, покликаний побачити за подіями вічність, Промисел Божий” і донести побачене до читача, глядача, слухача. Ще одна проблема — “штампи, які ми, як правило, мимовільно, використовуємо у своїй діяльності”. Так, наприклад, розмова про моральність, на думку Сергія Чапніна, не повинна бути розмовою про моральність взагалі, а вона може будуватися на конкретних прикладах і зразках моральної поведінки, і в цьому контексті багатий для журналіста матеріал представляє все ще не розкритий повною мірою досвід новомучеників і подвижників XX століття (зазначимо, що їм була присвячена не одна публікація “Церковної православної газети” — Ред.).
Окрім згаданих доповідачів, у відкритті фестивалю взяли участь єпископ Тамбовський і Мічурінський Феодосій, намісник Воскресенського Ново-Єрусалимського ставропігійного чоловічого монастиря ігумен Феофілакт (Безукладников), представник Православної Церкви Чеських земель і Словаччини протоієрей Олексій Ющенко і представник Православної Церкви в Америці при Московському Патріархаті архімандрит Закхей (Вуд), а також керівник прес-служби Московської Патріархії священик Володимир Вигилянський.
Українські православні ЗМІ на церемонії відкриття представив прес-секретар Предстоятеля УПЦ, керівник Синодального відділу “Місія духовної просвіти” протоієрей Георгій Коваленко. Перед своїм виступом він оголосив привітання Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира до організаторів та учасників медіафоруму:
“Дорогі у Господі організатори, учасники й гості III православного фестивалю ЗМІ “Віра і слово”!
Апостол Петро закликає кожного з нас бути готовим будь-кому, хто вимагає у нас звіту про наше уповання, “дати відповідь з лагідністю і благоговінням”. “Майте добру совість, — закликає апостол, — щоб тим самим, за що лихословлять вас, як злочинців, були осоромлені ті, які ганьблять ваше добре життя у Христі” (1 Пет. 3: 15–16).
Апостол говорить не тільки про правильність сповідання нашої віри, але і про форму подачі інформації, а також про спосіб життя, який повинен мати християнин, що говорить про свою віру і надію.
Бажаю, щоб усі, хто говорить про Бога, Церкву Христову й віру православну, пам’ятали про заклик апостола не лише свідчити про Істину, а й жити відповідно до Істини. Нехай допомагає вам у цьому Божественне Слово і Божественна Премудрість — Господь наш Іісус Христос, а також усі святі нашої Церкви, серед яких начальник древньоруського літопису і покровитель православної журналістики — преподобний Нестор Літописець”.
“Враховуючи, що сьогодні різні частини Московського Патріархату виконують свою спасенну місію не тільки в різних країнах з різними політичними й ідеологічними умовами, але й фактично в різних інформаційних просторах, актуальними є проблеми комунікації і розуміння”, — так отець Георгій розпочав свою промову. За його словами, “слухаючи один одного, ми повинні чути не відгомони геополітичних чи політичних баталій, а голос Церкви Христової, яка водночас і у світі цьому, і не від світу цього”. Разом з тим, “важливо розуміти, як влаштована інформаційно-просвітницька структура самокерованих частин Московського Патріархату”. У зв’язку з цим протоієрей Георгій Коваленко розповів учасникам фестивалю про медіадіяльність УПЦ: про офіційні ЗМІ та інформаційно-просвітницькі проекти, не “скуті відповідальністю офіційних видань”; про друковані видання, інтернет-періодику й телепрограми; про інформаційні ресурси Київської Митрополії та єпархій УПЦ; про координацію діяльності церковних ЗМІ та їх взаємодію зі світськими. По завершенні цього виступу митрополит Климент, звертаючись до прес-секретаря Предстоятеля УПЦ, зокрема, зауважив: “У чомусь ви нас набагато випередили...”
По суті, виступ протоієрея Георгія Коваленка на відкритті фестивалю став прелюдією до презентації православних ЗМІ України, що відбулася того ж дня в рамках медіафоруму.
Перед її початком прес-секретар Предстоятеля УПЦ розповів присутнім про деякі актуальні проблеми українського церковного життя: про те, як трактується Київською Митрополією тема Голодомору 1932–1933 рр., про українську мову як мову православної місії, про підсумки святкування у Києві 1020-річчя Хрещення Русі, а також про пошуки форм спілкування з розкольниками.
Сама презентація розпочалася з ознайомлення з рядом регіональних православних ЗМІ України. Так, протоієрей Константин Іванченко (Вінницька єпархія) розповів про газету “Одигітрія” та проект “Седмиця” (його розповідь доповнив протоієрей Олексій Іродов), протоієрей Олександр Немчинов і матушка Катерина Немчинова (Дніпропетровська єпархія) — про православний жіночий журнал “Самарянка”, прес-секретар Донецької єпархії протоієрей Георгій Гуляєв — про “свої” єпархіальні ЗМІ, а протоієрей Іоанн Шандра — про плани щодо організації інформаційної діяльності в Хустській єпархії. Намісник київського Іонинського монастиря архімандрит Іона (Черепанов), який курирує ряд медіапроектів, на презентації говорив, в основному, про журнал “Отрок.UA”. “Церковну православну газету” представив її головний редактор ігумен Лонгин (Чернуха), телеканал “Глас” та його програми — ведучий презентації протоієрей Георгій Коваленко, а програму “Світ Православ’я” — випусковий редактор диякон Сергій Баршай. Портал “Православ’я в Україні” презентувала відповідальний редактор проекту Юлія Комінко. Крім того, заступник голови Синодального відділу “Місія духовної просвіти” по зв’язках із ЗМІ Жанна Шевченко розповіла про взаємодію зі світськими засобами масової інформації.
25–26 листопада в рамках фестивалю були проведені майстер-класи, круглі столи й семінари на різноманітні теми: “Організація роботи редакції”; “Роль і місце молодіжних ЗМІ в місіонерській діяльності Церкви”; “Що цікаво суспільним ЗМІ в церковній тематиці. Формування формату подачі інформації. Побудова репортажу”; “Перспективи розвитку церковних ЗМІ”; “Професіоналізм у православній теледокументалістиці”; “Соловки: спроби комерціалізації святині та інформаційна боротьба навколо них”; “Актуальний фоторепортаж”; “Сучасна православна кухня як складова руської традиційної культури в церковних і світських ЗМІ (Як і навіщо писати про їжу?)”; “Інтернет і ЗМІ: розвиток в умовах кризи”; “Технології розвитку ЗМІ”; “Редакція ЗМІ як організатор волонтерської роботи”; “Інтерв’ю: техніка ведення і написання”; “Православ’я на телебаченні”; “Чи є сенс у ток-шоу”; “Організація інформаційних процесів в умовах економічної кризи”. Серед ведучих цих заходів було чимало відомих у російському (і не тільки російському) медіаспівтоваристві персон, у тому числі головні редактори журналів “Фома” і “Нескучный сад” Володимир Легойда і Юлія Данилова, журналіст Дмитро Соколов-Митрич (“Русский репортер”), телеведучий Олександр Архангельський (телеканал “Культура”) та ін.
Крім того, в рамках медіафоруму була організована виставка православних друкованих ЗМІ та презентація Ямало-Ненецького автономного округу “Північна місія”.
Останній день роботи III фестивалю “Віра і слово” пройшов у Воскресенському Ново-Єрусалимському ставропігійному чоловічому монастирі (Підмосков’я), заснованому в середині XVII століття Святішим Патріархом Никоном і створюваному як топографічна ікона Святої Землі. Після оглядової екскурсії по Руській Палестині й подячного молебню в монастирському храмі Різдва Христового в трапезній палаті обителі відбулося заключне засідання медіафоруму. В ньому взяли участь: Керуючий справами Московської Патріархії митрополит Калузький і Боровський Климент, намісник монастиря ігумен Феофілакт (Безукладников), заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату протоієрей Всеволод Чаплін, заступник голови Істринського району Московської області (на території якого розташована обитель) Надія Дьомкіна, директор Ново-Єрусалимського музею-заповідника Наталія Абакумова, а також виконавчий директор фестивалю “Віра і слово” Сергій Чапнін. Після презентації програм відродження монастиря він підвів підсумки роботи форуму, головним з яких було названо те, що його учасники “знову відчули себе співробітниками”. Потім владика Климент звернувся до присутніх з напутнім словом, в якому нагадав православним журналістам про їхній обов’язок “навчити людей правильно ставитися до віри, правильно ставитися до Церкви, правильно ставитися до свого життя”. У свою чергу, протоієрей Всеволод Чаплін висловив думку, що завдання для церковних ЗМІ “на найближчу п’ятирічку” — стати мейнстримом, центральним явищем в інформаційному полі.
Учасниками фестивалю було прийняте звернення до професійного співтовариства журналістів і працівників ЗМІ з приводу ситуації на Соловках, спрямоване проти комерціалізації святині. “На віками намоленій землі, на могилах мучеників недопустимі джазові фестивалі, спортивні регати, акції провокаційного сучасного мистецтва, як і масштабна передача земель в комерційне користування, масове будівництво престижних котеджів і готелів, багатократне збільшення туристичного потоку”, — зазначено в документі. У зв’язку з цим учасники фестивалю закликали “колег, що працюють як у світських, так і в церковних ЗМІ, привертати найширшу увагу до ситуації навколо Соловків”.
Фінальним акордом медіафоруму стало нагородження дипломантів, серед яких були й члени української делегації. Так, пам’ятними медалями “1020-річчя Хрещення Русі” I ступеня і дипломами фестивалю були нагороджені головний редактор “Церковної православної газети” ігумен Лонгин (Чернуха), випусковий редактор програми “Світ Православ’я” диякон Сергій Баршай і директор кінофестивалю “Покров” Олександр Акулов, II ступеня — редактор телеканалу “Глас” Ольга Сердюк.
У слові від імені нагороджених ігумен Лонгин (Чернуха), зокрема, сказав: “Ми сприймаємо отримані нагороди як нагороди не особисто нам, а всім тим, хто працює в наших колективах, нашим колегам, завдяки яким ми маємо нагоду нести слово Боже, нести віру. Також ці нагороди ми сприймаємо як аванс, розуміючи, що ще дуже багато потрібно зробити й багато попрацювати. Дозвольте всім побажати, щоб усе добре, що було сказане й заплановане на цьому фестивалі, здійснилося, щоб “Віра і слово” не розходилися з нашими справами”.
